Get Adobe Flash player

2 период

 

Нашестя монголів надовго загальмувало розвиток Києва й призвело до його тривалого запустіння.

В писемних джерелах XVI ст. згадуються постійні мешканці Труханового острова. Тутешніми луками так само воліли користуватися, як монастирі, так і міщани. У зв’язку з цією боротьбою острів під назвами «Туханів», Тухонів, Трухонів, починаючи з 1508 р. згадується в грамотах польських королів (з 1569 р. Київ увійшов до складу Речі Посполитої – об’єднаної держави Литви та Польщі, під началом короля останньої) та київських воєвод. Так, грамотою київського воєводи А. Немировича від 1534 року їх передано київському Пустельно-Микільскому монастирю. Топонім “Труханів” відомий з листа короля Сігізмунда ІІ (1541 р.), який заборонив подільським міщанам претендувати на острів. Втім, король Сигізмунд ІІІ (Ваза) знову повернув острови Труханів та Муромець міщанам.

1698 роком датується грамота Петра І, яка підтверджує право міщан користуватися природними багатствами дніпровських островів в районі Києва, в тому числі й Труханового.

Таким чином, експлуатація ресурсів Дніпра, йог островів та прибережних урочищ в XІV-XVIІI ст.ст. різко підсилилася, але незважаючи на це більша частина заплави річки перебувала в стані природної рівноваги.